небитий

-а, -е.

1) Якого не били; який не зазнав побоїв.

2) перен., розм. Недосвідчений, не навчений життям. || у знач. ім. неби́тий, -того, ч. Недосвідчена, не навчена життям людина.

3) Не вторований, не втертий (про шлях, дорогу).